Є поети, яких відкривають у різному віці, але повертаються до них усе життя. Райнер Марія Рільке належить до тих авторів, чия поезія говорить про любов, самотність, Бога і внутрішній світ людини. Він багато подорожував, писав у листах, записниках, готелях і чужих містах, тому в його віршах відчувається дорога і пошук.
Вірші Рільке українською мовою про кохання
Райнер Марія Рільке народився 1875 року в Празі, яка тоді входила до Австро Угорщини. Його вважають одним із найвизначніших поетів європейського модернізму початку ХХ століття. Писав німецькою мовою, багато подорожував Європою, жив у Парижі, Швейцарії, Італії.
Велику роль у його житті відіграла письменниця Лу Андреас Саломе, яка підтримувала його творчість і вплинула на теми поезії. Значна частина його лірики присвячена коханню, самотності, внутрішньому світу людини. Українською мовою вірші Рільке перекладали Микола Бажан, Василь Стус, Мойсей Фішбейн.
Найвідоміші твори Рільке
Поет працював дуже багато і залишив велику літературну спадщину. Його твори виходили збірками в різні роки і стали класикою світової поезії.
Всі вірші Рільке:
| Назва твору | Рік написання |
|---|---|
| Осінній день | 1902 |
| Згаси мій зір | 1898 |
| Пантерa | 1902 |
| Орфей. Сонети до Орфея | 1922 |
| Дуїнянські елегії | 1912–1922 |
| Книга годин | 1899–1903 |
| Книга образів | 1902 |
| Нові поезії | 1907 |
| Листи до молодого поета | 1903–1908 |
Творчість Рільке формувалася під впливом мистецтва, релігії та філософії. Найбільше визнання він отримав уже після смерті 1926 року.
Вірші Рільке про кохання
Любов у поезії Рільке зображена як глибоке духовне переживання. У різні роки життя поет писав про кохання як про силу, яка змінює людину і допомагає їй зростати.
Як душу стримати мені, щоб не
торкалася твоєї? Як мені
її піднести понад всі речі в світі?
О, я хотів би десь її сховати
в пітьмі забутій, в тишині чужій,
на самоті, де б не було тремтіння,
коли твоя глибінь затріпотить.
Та все, що нас торкається, єднає
нас обох, як смичок, що викресати має
з двох різних струн єдиний звук один.
Ти не одна, я не один,
ми двоє тут, у тишині.
Але крізь нас іде годин
нечутний крок, немов у сні.
І все, що ми в собі несли,
стає спільним, наче світло дня,
ми в цьому світі так зросли,
що вже не знаєм власного вбрання.
Тільки той, хто знає ліру,
підняту в тіні смертей,
зможе висловити віру
і любов серед людей.
Тільки з ними, хто спожив
з мертвими їх мак примарний, —
звук найтонший і немарний
в серці нашому ожив.
Ти — це тиша, що в мені росте,
ти — це слово, що не вимовиш ніяк.
Кохання наше — дерево золоте,
на якому осінь залишає знак.
Ми бережемо кожен теплий подих,
що доля нам дала у ці часи,
в твоїх очах — моїх надій спогад,
в моїх руках — відблиск твоєї краси.
від дотику твоєї? Як мені
піднести її над тобою до інших речей?
Ах, я охоче сховав би її
у темряві з якоюсь загубленою річчю,
у якомусь віддаленому беззвучному місці,
що не тремтить, коли твої глибини ворушаться.
Але все, що торкається тебе чи мене,
бере нас разом, як удар смичка,
що з двох струн видобуває один голос.
На якому інструменті ми натягнуті?
І який гравець тримає нас у своїй руці?
О солодка пісне.
Біографи згадують, що особисті стосунки поета часто були складними, але саме вони ставали основою його лірики. Через це його любовна поезія дуже особиста і філософська.
Вірші Рільке про Україну
Райнер Марія Рільке двічі подорожував Україною у 1899 і 1900 роках разом із Лу Андреас Саломе. Він відвідав Київ, Полтаву, Харків, Кременчук, Канів. Поета дуже вразили українські церкви, степи та народна культура.
щоб нас не вітер гнав, а ми — вітри,
щоб ми над степовою глибиною
піднялись вище темної гори.
Ти відчуваєш, як росте трава?
Як погляд твій впивається в простори?
Це Україна — тиха і жива,
де небо з степом вічно в гомоні й спорі.
великі птиці, що злетіли вгору.
Тут святість застигає у житті,
у лаврському смиренному покорі.
Дніпро тече, як вічності ріка,
що миє береги своєї долі,
і Божа тут простертая рука
дарує тишу втомленим і кволим.
Після подорожей він написав цикл творів і називав Україну своєю духовною батьківщиною. Українські мотиви вплинули на його збірку «Книга годин».
Вірш Рільке “Згаси мій зір”
Цей вірш належить до ранньої лірики поета і написаний наприкінці ХІХ століття. У ньому Рільке розмірковує про внутрішній світ людини, віру і духовне життя.
замкни мій слух — я почую тебе,
я і без ніг до тебе прийду,
і без рота тебе заклинати буду.
Відірви мені руки — я тебе обійму
серцем своїм, немов руками,
спини мені серце — забився б мій мозок,
а як ти вкинеш у мозок пожежу —
я тебе на крові своїй понесу.
Дослідники творчості вважають, що цей текст пов’язаний із релігійними пошуками поета у молоді роки. У той час він багато подорожував і шукав власний шлях у поезії.
Який найкоротший вірш Рільке
Рільке писав дуже короткі філософські поезії, іноді всього з кількох рядків. Найкоротші його тексти належать до пізнього періоду творчості, особливо до циклу «Сонети до Орфея» 1922 року.
Переклад М. Бажана
Трояндо, о чиста суперечність, радість —
бути нічиїм сном під стількома
повіками.
Переклад М. Бажана
Усе паде. Паде ось ця рука.
Поглянь на інше: падіння всюди.
Але є Той, хто лагідно й м’яко
це все падіння в руках тримає.
Переклад М. Бажана
Я коло за колом викреслюю в світі,
що над речами вгорі пролягли.
І останнього кола, мабуть, не встигну дожити,
але я спробую, як би там не були.
Переклад В. Стуса
Хто б не був ти: виходь у надвечірній час
із кімнати, де все знайоме тобі;
останній дім перед дальнім — ось твій шлях:
хто б не був ти.
Переклад М. Фішбейна
Ми лише гості в часі, що минає,
ми — написи на жовтому піску.
Вітер подме — і нас уже немає,
лише любов лишає слід в кутку.
Цей період вважають вершиною його творчості, адже саме тоді він створив найглибші філософські тексти. Помер поет 1926 року у Швейцарії, залишивши після себе величезну поетичну спадщину.